Germany | Finland | Saint Petersburg | Drive

Про Нас

Трохи Про Історію ...

Зараз, коли з моменту створення клубу пройшло достатньо часу, хочеться згадати, як все починалося. У нашому місті байкерський рух в тому вигляді, в якому його можна назвати саме байкерським, почало зароджуватися десь в середині 90-х років. Природно, ті, хто на той момент зараховував себе саме до байкерів, поспішали пересісти з димних «Чезет», «ІЖ-Пеесів» і «Яв» на власноруч перероблені «МТ», «Урали», «К-750». І прийшла нова ера, ера тепер уже легендарного, опозита. З кожним роком таких людей ставало все більше, і врешті-решт десь в 2002-му постало питання про створення байк-клубу.

Почався збір інформації про Українські клуби, клуби ближнього і далекого зарубіжжя, розроблений внутрішній статут, емблема і назва клубу. Все нічого, якби під час походу потенційних організаторів в певні інстанції нам не дали зрозуміти, що: «банда байкерів в нашому місті НЕ потрібна". Відповідно, в легалізації нам було відмовлено. Наступні спроби результату також не дали.

Наступних 2 роки йшло переформування внутрішнього складу, вивчення законів, щоб наступного разу вороги в кабінетах не застали нас зненацька дрібним нестикуванням. І ось настав довгоочікуваний момент походу в "Управління Юстиції" де, після досить довгої дискусії, тітка в окулярах сказала, що передасть нашу заяву начальнику на розгляд, «а ви, мотоциклісти, прийдіть післязавтра». Післязавтра сталося те, чого ніхто не очікував... Прочекавши під кабінетом хвилин 40, нас запросили всередину, де тітка в окулярах, після того як ми поставили подекуди свої криві автографи, надала нам папірець, який при ближчому розгляді, виявився свідченням про реєстрацію. І в розпал лижного сезону, 12 січня 2006 року, після деяких моральних і фінансових витрат, в Івано-Франківську з'явився клуб "WIZARDS", перший, ОФІЦІЙНИЙ Мото-клуб, внесений до книги обліку громадських об'єднань під №84 ...

І почалася епопея розвитку клубу... Спільні катання по різних зльотах, рішення внутрішньоклубних питань і т.д. Розробили емблему клубу, але впровадження її теж зайняло якийсь час. Намалювати ескіз, як виявилося, найпростіша справа, потім почалася метушня з тим, щоб перенести це все на джинсу... Але самі неприємні моменти позаду, тепер все добре.

Починали ми все в основному зі старих опозитів, в когось стандарт, хтось вже їздив на переробленому, хтось тільки купив собі бездиханного коня і возився з ним в гаражі, намагаючись змусити його хоч кашлянути після тривалого літаргічного сну. Були й менш кубатурні засоби переміщення. Але кожен намагався щось привнести від себе, робив все "як для себе" і з душею. Зрештою, наші переосмислення в плані мототехніки досягли логічного завершення і ми змогли не тільки виїхати з гаража (ги), але і по сьогоднішній день їздимо на наших творах, зрідка щось додаючи або ремонтуючи (і досить далеко).